Метод прибережних захисних смуг: приклад на реальних даних

Версійовані вихідні дані, похідні аналітичні шари, модель QGIS, метадані, контрольні суми та інструменти відтворення.

Публічний · версія 1.0.0 · реальні дані

Цей запис поєднує один реальний тестовий набір із авторською статтею, інтерактивною геоісторією, вхідними даними, похідними результатами та оригінальним методом QGIS.

Warning

Похідні шари є аналітичними результатами попередньої перевірки, а не офіційно чи юридично встановленими межами. Вони не замінюють документацію із землеустрою, класифікацію об’єктів, польову перевірку або рішення компетентного органу.

Дослідити та прочитати

Завантажити вихідні дані

Архів та окремі файли поширюються паралельно, щоб у пілоті можна було перевірити як самодостатнє завантаження, так і підхід із посиланням на репозиторій-джерело.

Завантажити похідний результат

Клас 1 — аналітична зона нормативної ширини 50 м. Клас 2 — додаткове розширення через рельєф між 50 і 100 м. Розрахунок сформував 0,756 км² класу 1 та 0,411 км² класу 2.

Завантажити метод та інструменти відтворення

Оригінальний файл .model3 поширюється без змін. Він очікує контекст проєкту QGIS, оскільки використовує ProjectCrs та @project_folder. Опублікований сценарій Python реалізує задокументовану логіку відстані до берега, висоти найближчого пікселя, порогу 3° та вибіркового розширення, щоб ефективно створити компактні вебпохідні дані на цьому неттопі.

Походження та обмеження

Вихідні матеріали походять із репозиторію oleksaboiko/pzs_method. Портал пакує версію методу 1.0.0 із dataset_2.zip та фіксує точні контрольні суми.

Атрибути водних об’єктів не містять юридичної класифікації кожного об’єкта, тому базова ширина 50 м є явним тестовим параметром. Актуальність, позиційна точність, точність рельєфу та юридична застосовність не були незалежно сертифіковані порталом. Кожне виправлення має публікуватися як нова незмінна версія.